Наведено дані щодо епідеміології ураження лицьового нерва в Луганському регіоні, сучасні уявлення про етіологію, патогенез та лікування патології. Проаналізовано критерії оцінки міри поразки та можливостей компенсації лицьового нерва. Значну увагу приділено тактиці лікування невропатій лицьового нерва залежно від рівня його поразки, етіологічних чинників, особливостей клінічної течії, наявності післяневритичних ускладнень.

Приведены данные, отображающие эпидемиологию поражения лицевого нерва в Луганском регионе, современные представления об этиологии, патогенезе и лечении патологии. Проанализированы критерии оценки меры поражения и возможностей компенсации лицевого нерва. Значительное внимание уделено тактике лечения невропатий лицевого нерва в зависимости от уровня его поражения, этиологических факторов, особенностей клинического течения, наличия посленевротических усложнений.

Проведено клінічно-статистичний аналіз 42-х випадків геморагічного інсульту, який розвинувся на тлі гострого лейкозу. Встановлено, що геморагічний інсульт відзначається більш раннім виникненням за мієлобласного та мієломоноцитарного варіантів гострого лейкозу.

Наведено дані, що відображають епідеміологію бокового аміотрофічного склерозу в цілому та в Луганській області зокрема, сучасні уявлення про етіологію, патогенез та лікування даної патології. На підставі результатів магнітно-резонансної томографії головного та спинного мозку, електроміо- й електронейроміографії систематизовано морфологічні зміни в центральній нервовій системі та периферичному мотонейроні. Розкрито тактику лікування бокового аміотрофічного склерозу залежно від тривалості захворювання, особливостей клінічного перебігу, тяжкості нефрологічного дефіциту та методів прогнозування терміну одужання.

Приведены данные, отражающие эпидемиологию бокового амиотрофического склероза в целом и в Луганской области в частности, современные представления об этиологии, патогенезе и лечении данной патологии. На основе результатов магнитно-резонансной томографии головного и спинного мозга, электромио- и электронейромиографии систематизированы морфологические изменения в центральной нервной системе и периферическом мотонейроне. Раскрыта тактика лечения бокового амиотрофического склероза в зависимости от продолжительности заболевания, особенностей клинического протекания, тяжести нефрологического дефицита и методов прогнозирования срока выздоровления.

Рассмотрены сосудистые заболевания нервной системы. Освещены вопросы анатомии кровоснабжения головного и спинного мозга, эпидемиологии острых нарушений мозгового кровообращения, этиологии, патогенеза, классификации, клиники, лечения, профилактики и реабилитации мозговых и спинальных инсультов. Изложена концепция патогенеза ишемического, геморрагического, венозных инсультов, проанализированы особенности их клинического течения. Особое внимание уделено стратегии лечения мозговых инсультов в первые часы и сутки после развития неврологических расстройств.

Наведено інформацію про колектив та наукові досягнення кафедри нервових хвороб з нейрохірургією Луганського державного медичного університету. Висвітлено життєві та наукові шляхи завідувачів даної кафедри, зокрема, І.С.Тайцліна, І.Л.Беньковича, Є.М.Панченка, О.М.Дзюби, С.А.Усатова, Т.В.Мироненко.

Приведена информация о коллективе и научных достижениях кафедры нервных заболеваний с нейрохирургией Луганского государственного медицинского университета. Освещены жизненные и научные пути заведующих данной кафедры, в частности, И.С.Тайцлина, И.Л.Беньковича, Е.Н.Панченко, А.Н.Дзюбы, С.А.Усатова, Т.В.Мироненко.

Розглянуто питання використання податкових інструментів в управлінні розвитком території. Визначено напрями впливу податкових інструментів на соціально-економічний розвиток міста, проаналізовано зарубіжний досвід використання податкових інструментів.

Рассмотрены вопросы использования налоговых инструментов в управлении развитием территории. Определены направления влияния налоговых инструментов на социально-экономическое развитие города, проанализирован зарубежный опыт использования налоговых инструментов.

Висвітлено етіологію, патогенез, класифікацію, варіанти клінічного перебігу менінгітів і їх ускладнень. Розкрито критерії діагностики окремих форм менінгітів, зокрема, туберкульозного, сифілітичного, пневмококового, гнійного менінгококового, герпетичного. Розглянуто анатомо-топографічні особливості будови мозкових оболонок лікворної системи, процеси ліквороутворення, гематоенцефалічний бар'єр, патогенез розвитку менінгеального синдромокомплексу. Увагу приділено тактиці, етапам, медикаментозним засобам лікування менінгітів і їх ускладнень. Запропоновано алгоритми клініки, діагностики, лікарської тактики та лікування для окремих видів менінгітів.

Освещены этиология, патогенез, классификация, варианты клинического течения менингитов и их осложнений. Раскрыты критерии диагностики отдельных форм менингитов, в частности, туберкулезного, сифилитического, пневмококкового, гнойного менингококкового, герпетического. Рассмотрены анатомо-топографические особенности строения мозговых оболочек ликворной системы, процессы ликвообразования, гематоэнцефалический барьер, патогенез развития менингеального синдромокомплекса. Уделено внимание тактике, этапам, медикаментозным средствам лечения менингитов и их осложнений. Предложены алгоритмы клиники, диагностики, врачебной тактики и лечения для отдельных видов менингитов.

The analysis of etiological agents and clinical presentations of vestibular disoders was presented in the article. Pathogenetic way of treatment of vestibular disoders is substantiated by the author. The paper gives data obtained which show Betaserk treatment efficacy.

A total of 76 subjects presenting with sequelae of moderately severe and severe craniocerebral injury were examined. Used in the study were electroencephalography, computerized and magnetic-resonance tomography of the brain. The degree of the clinically significant epileptic syndrome has been shown to be related to the site of trauma, perifocal, remote changes in brain tissue. The brain exhibits a local and total response to the craniocerebral injury, as evidenced by electroencephalography.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054-7

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.82-5

Рубрики:

Хвороби лицьового нерва

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі комплексного клінічного, інструментального, біохімічно-імунологічного досліджень, аксіальної комп'ютерної і магнітно-резонансної томографій головного мозку доведено, що головною ланкою патогенезу формування наслідків легкої черепно-мозкової травми є нейрогенні зміни у мозковій тканині, переважно у структурах лімбіко-ретикулярного комплексу, внаслідок порушення гемо-ліквородинаміки, які сприяють розладу регуляції вегетативної забезпеченості організму, імунологічній реактивності та церебрального метаболізму. Розглянуто співвідношення між виразністю клінічних синдромів захворювання та переважною локалізацією посттравматичного процесу, давністю захворювання, ступенем порушення ліквородинаміки та змінами біохімічних, імунологічних показників. Виявлено варіанти компенсації порушених нейро-вегетативних функцій щодо розвитку та прогресування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Систематизовано види морфо-структурних змін лікворної системи і мозкової тканини в різні періоди захворювання, типи клінічних виявів дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу. Доведено співучасть у клінічному оформленні посттравматичних ускладнень неспецифічних структур лімбіко-ретикулярного комплексу, в тому числі, дорсо-медіальних ядер зорових горбів. Визначено можливість прогнозування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Обгрунтовано призначення вегетотропної, імуномодулюючої, нейропротекторної, дегідратаційної терапій, рефлексо-, цуботерапії, спрямованих на покращання гемо-ліквородинаміки, нейро-вегетативного гомеостазу.

Проаналізовано організаційно-правові аспекти управління взаємодією органів прокуратури України з громадськістю. Запропоновано визначення поняття "управління взаємодією органів прокуратури з громадськістю" як активної цілеспрямованої діяльності даних структур щодо формування зв'язків з активними верствами населення України, за допомогою яких створюються умови для удосконалення діяльності органів прокуратури та побудови в державі громадянського суспільства. Визначено цілі, завдання, функції та методи управління взаємодією органів прокуратури з громадськістю. Проналізовано нормативно-правовову базу даного виду діяльності, виявлено її недоліки та суперечності. Розроблено пропозиції щодо внесення змін до законів і підзаконних нормативно-правових актів. Обгрунтовано доцільність створення в обласних і прирівняних до них прокуратурах відділів зі зв'язків з громадськістю, встановлено їх призначення, функції, основні напрямки діяльності та принципи кадрового комплектування. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які прямо або опосередковано регулюють питання взаємодії органів прокуратури з громадськістю, зокрема, до Законів України "Про прокуратуру", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про інформацію".

Досліджено й обгрунтовано необхідність формування громадянської зрілості в майбутніх учителів, визначено її сутність і структуру. Теоретично обгрунтовано проективну модель формування громадянської зрілості, рівні її сформованості у студентів, розроблено методику її діагностики. Експериментально апробовано ефективність запропонованих заходів щодо формування громадянської зрілості в майбутніх вчителів.

Наведено анатомо-фізіологічні характеристики серця: визначено нагнітальну функцію серця, надано фізіологічну характеристику міокарда та його фізіологічні властивості, розглянуто регуляцію роботи серця, коронарний кровообіг і механізм розвитку болю в міокарді. Приділено увагу кардіалгії в клініці внутрішніх хвороб та кардіалгії некардіального походження (кардіалгії у разі захворювань периферійної нервової системи та м'язів плечового поясу, симпаталгії, синдрому хребтового нерву, шийно-плечового синдрому, невертеброгенної кардіалгії, синдрому передньої грудної стінки та ін.).

На основе определения клинико-биохимических и нейрофизиологических особенностей, отображающих восстановление гемодинамики и электромиогенеза в системе лицевой нерв - мимические мышцы, предложена унифицированная схема оценки компенсаторных возможностей на этапах лечения невропатий лицевого нерва. Установлена диагностическая и прогностическая ценность показателей серотонин-транспортной, серотонин-поглощающей, агрегационной способности и энергетического потенциала тромбоцитов, а также ультразвуковой доплерографии и электронейромиографии для определения тяжести поражения лицевого нерва и прогноза его восстановления.

Розглянуто етіологію, патогенез, класифікацію, варіанти перебігу поліневропатій. Розглянуто критерії діагностики таких їх форм, як синдром Гійєна-Барре, хронічна запальна демієлінізувальна, діабетична й алкогольна поліневропатії. Розкрито класифікацію та особливості перебігу поліневриту у випадку ВІЛ-інфекції. Увагу приділено тактиці лікування поліневропатій, його етапності, застосуванню запропонованих лікувальних схем і патогенетично обгрунтованих медикаментозних засобів.

Рассмотрены этиология, патогенез, классификация, варианты протекания полиневропатий. Рассмотрены критерии диагностики таких ее форм, как синдром Гийена - Барре, хронической воспалительной демиелинизирующей, диабетической и алкогольной полиневропатии. Раскрыты классификация и особенности протекания полиневрита при ВИЧ-инфекции. Уделено внимание тактике лечения полиневропатий, его этапности, применению предложенных лечебных схем и патогенетически обоснованных медикаментозных средств.

Висвітлено проблеми реабілітації хворих після мозкових інсультів (МІ) у контексті розповсюдженості гострих порушень мозкового кровообігу в Україні, зростання інвалідизації, суттєвого зниження якості життя постраждалих. Розкрито причини стійких наслідків МІ, механізми їх виникнення, клінічні особливості перебігу та засоби корекції неврологічного дефіциту. Наведено алгоритми медикаментозного лікування наслідків МІ, зокрема, розладів мови, рухів, когнітивної дисфункції, центрального больового синдрому, депресій. Обгрунтовано дані про немедикаментозні корекції залишкових явищ після МІ з використанням фізіотерапії, нетрадиційних методів лікування (рефлексотерапії), лікування положенням, кінезотерапії.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики и лечения нейросоматических расстройств, а также оказания неотложной помощи при критических состояниях, наблюдаемых при заболеваниях внутренних органов. Описаны патогенетические механизмы нейросоматических нарушений. Проанализированы особенности поражения нервной системы при патологии кардиоваскулярной системы, заболеваниях крови и соединительной ткани, хронических гепатитах. Изучены неврологические синдромы при постгастрорезекционных синдромах, заболеваниях легких, ВИЧ-инфекции.

Описаны патогенетические механизмы нейросоматических нарушений, особенности очаговых поражений головного мозга в контексте полиоорганной патологии, дана клиническая характеристика больных с нейровисцеральными расстройствами. Проанализированы особенности неврологических синдромов при заболеваниях лёгких, поражений нервной системы при кардиоваскулярной патологии, нервной системы при хронических гепатитах. Изучены патофизиологические механизмы церебральных расстройств при начальных проявлениях сердечной недостаточности. Внимание уделено неврологическим синдромам при артериальной гипертензии, нарушениях кровообращения, неврастеническому и ипохондрическому синдромам, гепатовисцеральным синдромам, эпилептиформному и менингеальному синдрому, энцефалопатии, энцефаломиепатии и миелопатии, вегетативной дисфункции.